Панахида по загиблих пройшла у капличці на Інститутській, що поблизу метро "Хрещатик".
"Скільки людей виходить з метро - майже всі йдуть подивитися, поставити свічку чи помолитися. Щодня, йдучи на роботу, з роботи, люди заходять сюди, щоб згадати про померлих. О 18:00 ми проводимо літургію, і кожного дня на ній присутні до 5 осіб точно. Загиблі - це наші мученики нового часу, ми визнаємо їх. Адже Христос говорив, що мучениками є всі ті, хто жертвує своїм життям заради інших", - служитель каплички Отець Петро говорить до родичів загиблих, які зібралися тут на панахиду.
За ці півроку українська влада так і не виконала своїх обіцянок у повному обсязі, розповідає Ігор Гурик, батько загиблого 19-річного Романа Гурика. Всіх винних у розстрілах активістів Майдану досі не покарали:
"Постанову Верховної Ради №4213 від 24 лютого про присвоєння загиблим звання Героїв України посмертно депутати підтримали буквально за кілька днів після трагедії. Пізніше Петро Порошенко і сам сказав, що ці люди, які загинули за Україну, мають отримати посмертно найвищу державну нагороду. Тепер же їх хочуть нагородити якимось Орденом "Небесної сотні". "Небесну сотню" - Орденом "Небесної сотні". Це якийсь абсурд. Це як Володимира Леніна нагородити орденом Леніна", - каже Ігор Гурик.
Разом із іншими родичами загиблих Ігор Гурик створив громадську організацію "Родини Героїв Небесної Сотні" - зараз завершує реєстрацію всіх необхідних документів. Люди гуртуються для того, аби нагадати про себе. Президентові та Уряду хочуть написати відкритого листа.
"До організації входять лише члени родин Героїв. Ми створюємо три робочі групи, які працюватимуть для врегулювання різних питань. Проведення розслідування розстрілів і покарання винних, увіковічнення пам'яті загиблих, соціальна допомога сім'ям, просвітницька діяльність. До робочих груп долучаються також громадські активісти, адвокати і правозахисники, міжнародні експерти з прав людини, а також люди, що займаються пошуком і збором фото- та відематеріалів з місця подій для долучення у якості доказів", - розповідає Володимир Бондарчук, син загиблого Сергія Бондарчука. Чоловік помер від кулі снайпера 20 лютого, близько 9:31 ранку, поблизу Жовтневого палацу.
"Великі проблеми у розслідуванні маємо по 18 та 19 лютого. По 20 - ситуація трохи краща. У прокуратурі замало доказів, щоб передати їх до суду. Замало свідків. Крім того, по смерті батька є нез'ясовані точно обставини: по часу смерті, тощо. У більшості випадків кулі снайпера проходили навиліт, через що неможливо ідентифікувати, що це була за зброя", - говорить Володимир Бондарчук.
Крім того, родини українських Героїв виступали проти проведення параду на День Незалежності 24 серпня. Але, зважаючи на те, що він все ж відбудеться, хочуть взяти у ньому участь, розказують батьки загиблого Володимира Мельничука. 22 серпня чоловіку виповнилося би 40 років.
"Парад - зовсім не на часі. Вийдуть керівники країни, казатимуть, що вони дбають про країну, груддю захищають її. Ми спілкувалися із ветеранами Великої Вітчизняної війни, з багатьма людьми. Люди проти цього параду. Це свято на крові. Й саме пересування військової техніки по Києву в такий складний час є психологічно важким і непотрібним. Але якщо це буде, хочемо взяти у ньому участь. Нагадати, що ми є, що про нас забули, і що нам набрехала влада. Так щиро говорили тоді, й так щиро набрехали", - каже вітчим Володимира Мельничука, Іван Григорович Яременко.
