Ви є тут

Кличко Віталій Володимирович

Народився 19 липня 1971 року в селищі Біловодське Московського району Киргизької РСР у родині військовослужбовця.

У 1984 році родина Кличків переїхала до України. У 1995 році закінчив Переяслав-Хмельницький філіал Київського державного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. У лютому 2000 року захистив кандидатську дисертацію «Методика визначення якостей боксерів у системі багатоетапного спортивного відбору» в Національному університеті фізичного виховання та спорту. У січні 2011 року закінчив Національну академію державного управління при Президентові УкраНародився 19 липня 1971 року у селі Біловодське Московського району Киргизстану у родині військовослужбовця. У 1985 році родина переїхала в Україну. У 1995 році закінчив Переяслав-Хмельницький педагогічний інститут; аспірантуру Національного університету фізичної культури і спорту України; кандидатська дисертація "Бокс: теорія та методика спортивного відбору" (Національний університет фізичного виховання і спорту України, 02.2000).

З дитинства захоплювався різними видами єдиноборств, але надавав перевагу кікбоксингу. Віталій шість разів ставав чемпіоном світу з кікбоксингу (чотири рази серед професіоналів і два рази серед любителів). Пізніше він перейшов на бокс.

Шестиразовий чемпіон світу з кікбоксингу (4 рази серед професіоналів, 2 – серед аматорів). Триразовий чемпіон України з боксу. Чемпіон I Всесвітніх ігор військовослужбовців у суперважкій категорії (1995, Італія). Срібний призер чемпіонату світу з боксу (1995; серед аматорів).

Свій перший професійний боксерський бій Віталій Кличко провів 16 листопада 1996 року в Гамбурзі проти американця Тома Бредхема. У першому ж раунді американець опинився в нокдауні, а у другому був нокаутований.

У 1996-2004 роках – боксер клубу "Юніверсум бокс промоушн" міста Гамбург. У жовтні 1998 року Віталій Кличко нокаутував у Гамбурзі Маріо Шиссера в бої за вакантний титул чемпіона Європи, а в червні 1999 року відібрав в англійця Гербі Гайда чемпіонський пояс за версією WBO. У тому самому 1999 році він провів два успішні захисти. Першої поразки він зазнав від Кріса Бьорда. Але, як виявилося, у Віталія була травма плеча, і після бою йому зробили складну операцію.

23 листопада 2002 року він став інтерконтинентальним чемпіоном за версією WBA, перемігши Ларрі Дональда. 21 червня 2003 року на знаменитій спортивній арені "Staples Center" в Лос-Анджелесі відбувся бій з Ленноксом Льюїсом. Через розсічення під лівим оком у Віталія головний лікар зупинив бій на шостому раунді. Перевага в ньому на той момент було на боці Кличка. На думку суддів, він виграв чотири з шести проведених раундів і загальний рахунок складав 58:56 на користь українського боксера. Усі чекали продовження цього дивного протистояння двох великих боксерів. Але реванш не відбувся, Льюїс завершив кар’єру боксера. 6 грудня 2003 року в нью-йоркському "Madison Square Garden" відбувся бій з Кірком Джонсоном, він тривав лише 5 хвилин і 54 секунди.

24 квітня 2004 року Віталій зустрівся на ринзі з південноафриканцем Корі Сандерсом. Двобій завершився технічним нокаутом Сандерса у восьмому раунді. Так Віталій став чемпіоном світу за версією WBC. 11 грудня 2004 Кличко захистив свій титул у бою з Денні Вільямсом. Бій завершився у восьмому раунді технічним нокаутом. Після цього бою Віталій Кличко потерпав від травм, унаслідок чого його бій з Хасимом Рахманом переносився 4 рази.

Указом Президента України Леоніда Кучми № 1602/2004 від 31 грудня 2004 року за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку спорту, виняткові спортивні досягнення, піднесення міжнародного престижу вітчизняного боксу чемпіону в суперважкій категорії найпрестижнішої версії професійного боксу Всесвітньої боксерської конфедерації (WBC) Віталію Володимировичу Кличко присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.

9 листопада 2005 року Віталій Кличко заявив про завершення спортивної кар’єри і відхід з великого спорту. Загалом на професійному ринзі Віталій Кличко провів 37 боїв, отримавши 35 перемог (34 нокаутом) і 2 поразки.

Інтерконтинентальний чемпіон за версією WBO (05-10.1998). Чемпіон Європи (10.1998-06.1999, 11.2000-09.2002). Інтерконтинентальний чемпіон за версією WBA (01.2001-08.2003). Чемпіон світу в суперважкій вазі за версією WBO (06.1999-04.2000). Чемпіон світу в суперважкій вазі за версією WBC (04.2004), почесний чемпіон світу за версією WBC (2005-2008), чемпіон світу в за версією WBO (10.2008). На професійному рингу провів (станом на 01.11.2008) 37 боїв (дебют 16.11.1996; 35 перемог (34 – нокаутом), 2 поразки), на любительському рингу – 210 боїв (185 виграв, 80 – нокаутом). 11 листопада 1999 року – занесений до "Книги рекордів Гінеса" як перший чемпіон світу з боксу в суперважкій категорії, який виграв 26 поєдинків нокаутом, витративши на це найменшу кількість раундів. 1 грудня 2005 року разом з братом Володимиром одержав найпрестижнішу медіа-премію Німеччини – Бамбі (Bambi).

Після завершення спортивної кар'єри Віталій Кличко розпочав політичну кар'єру. З листопада 2005 року – голова Громадянського блоку "ПОРА-ПРП". У березні 2006 року одночасно балотувався у Верховну Раду (№1 у виборчому списку) та Київраду, а також змагався за посаду мера Києва. Переможними для Віталія стали вибори у Київраду, тоді як на виборах мера Віталій Кличко зайняв друге місце, поступившись Леоніду Черновецькому, а на парламентських виборах 2006 року Блок "Пора-ПРП" не подолав 3% бар'єру. Депутат Київської міської ради від Блоку Віталія Кличка ПОРА-ПРП (04.2006-05.2008), керівник фракції "Блок Віталія Кличка", член постійної комісії з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв'язків. Радник Президента України (поза штатом) (05.03.2005-09.10.2006). Радник Президента України Секретаріату Президента України (13.10.2006-07.11.2008).

Депутат Київської міськради від Блоку Віталія Кличка (з 05.2008), керівник фракції "Блок Віталія Кличка", член постійної комісії з питань місцевого самоврядування, регіональних, міжнародних зв'язків та інформаційної політики.

11 жовтня 2008 року Віталій Кличко повернувся на ринг, і переміг в бою проти Семюеля Пітера технічним нокаутом. Суперник відмовився від поєдинку після 8-го раунду. Таким чином пояс за версією WBC знову повернувся до Віталія Кличка. Разом з цією перемогою брати Віталій та Володимир Клічки досягли своєї давньої мети та встановили світовий рекорд – вперше в історії професійного боксу чемпіонами у надважкій ваговій категорії за версіями найпрестижніших світових організацій IBF, WBC та WBO стали одночасно два рідних брати.

21 березня 2009 року Чемпіон світу в надважкій вазі за версією WBC Віталій Кличко успішно захистив свій титул в бою проти кубинця Хуана Карлоса Гомеса, здобувши перемогу технічним нокаутом. 26 вересня 2009 року захистив свій титул в бою проти американця Кріса Арреоли, здобувши перемогу технічним нокаутом. 12 грудня 2009 року захистив свій титул в бою проти американця Кевіна Джонсона, здобувши перемогу за одностайним рішенням суддів.

29 травня 2010 року Віталій Кличко здобув ювілейну (сорокову) перемогу в своїй професійній кар'єрі у бою проти поляка Альберта Сосновського (Дракона). Бій закінчився у десятому раунді нокаутом. 16 жовтня 2010 року захистив свій титул Чемпіона світу в надважкій вазі за версією WBC в бою проти американця Шеннона Бріггса, здобувши перемогу за одностайним рішенням суддів. 19 березня 2011 року у першому раунді здобув перемогу у поєдинку з Одлан'єром Солісом. 10 вересня 2011 року захистив титул Чемпіона світу в надважкій вазі за версією WBC, перемігши у десятому раунді технічним нокаутом поляка Томаша Адамека. 18 лютого 2012 року захистив свій титул Чемпіона світу в надважкій вазі за версією WBC в бою проти британця Дерека Чісори, здобувши перемогу за одностайним рішенням суддів. 8 вересня 2012 року захистив титул Чемпіона світу в надважкій вазі за версією WBC, перемігши у четвертому раунді технічним нокаутом німця Мануеля Чарра.

Голова правління Благодійного фонду "Фонд братів Кличків" (з 08.2003); член Національного олімпійського комітету (НОК) України (з 06.2005); засновник, член правління Міжнародного фонду сприяння розвитку спорту "Спорт-XXI століття" (з 07.1998). Представник програми ЮНЕСКО "Освіта для дітей у злиднях" (з 2000).

У 2012 році обраний депутатом Верховної Ради України VІІ скликання від партії "УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка" (№ 1 у виборчому списку). Член депутатської фракції політично партії "УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка" (з 12.12.2012). Член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (з 25.12.2012).

Кандидат наук з фізичного виховання та спорту (2000). Заслужений майстер спорту України. Державний службовець 5-го рангу (02.2007).

Нагороджений орденом "За заслуги" I (16.10.2008, за видатні досягнення у спорті, здобуття чемпіонського титулу в суперважкій категорії професійного боксу, виявлені мужність, самовідданість і волю до перемоги, піднесення авторитету України у світі) та III (23.09.1999, за значний особистий внесок у реалізацію державної політики у галузі фізичної культури і спорту в Україні, високий професіоналізм) ступеня; орденом "За мужність" I ступеня (26.04.2004, за здобуття чемпіонського титулу в суперважкій категорії найпрестижнішої версії професійного боксу Всесвітньої боксерської конфедерації (WBC), виявлені мужність, самовідданість і волю до перемоги, утвердження міжнародного спортивного авторитету України); Почесною грамотою Кабінету міністрів України (22.05.2004, за вагомий особистий внесок у розвиток спорту, олімпійського руху в Україні та підвищення міжнародного авторитету держави). Нагороджений Кавалерським хрестом ордена "За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина" (06.2010, за волонтерську роботу з молоддю). Почесний громадянин Києва (05.05.2004).

Співавтор книги "12 раундів фітнесу".їни, отримав ступінь магістра за спеціальністю «Управління суспільним розвитком». Майбутній чемпіон світу з боксу, Віталій Кличко почав займатися цим видом спорту у 14 років.

За свою спортивну кар’єру досяг висот світового рівня: двократний чемпіон світу з кікбоксингу серед аматорів і чотирикратний серед професіоналів, триразовий чемпіон України з боксу, чемпіон Перших Всесвітніх Ігор Військовослужбовців, срібний призер Чемпіонату світу з боксу серед аматорів. На професійному ринзі з 1996 року. Чемпіон Європи, інтерконтинентальний чемпіон за версіями WBO і WBA, чемпіон світу з боксу в суперважкій ваговій категорії за версіями WBO і WBC. Віталій Кличко відомий як активний громадський діяч. З 1998 по 2003 роки був членом правління Міжнародного фонду сприяння розвитку спорту «Спорт — XXI століття». З 2002 року — спеціальний уповноважений ЮНЕСКО за програмою «Освіта для дітей з бідних країн». У 2003 році разом з братом Володимиром заснував благодійну організацію «Фонд братів Кличків». Протягом тривалого часу Фонд реалізує масштабні благодійні проекти, спрямовані на оздоровлення населення, покращення освіти дітей та молоді, підтримку спорту в Україні. З 2005 року Віталій Кличко є віце-президентом Національного олімпійського комітету, з 2011 — послом волонтерської програми Євро-2012. Політичну кар’єру розпочав у березні 2006 року, коли одночасно балотувався до Верховної Ради та Київської міської ради. За підсумками виборів очолив фракцію в Київській міськраді. Після позачергових виборів мера та Київської міської ради навесні 2008 року Блок Віталія Кличка вдвічі збільшив своє представництво у столичному парламенті. У квітні 2010 року Віталій Кличко очолив загальноукраїнську політичну партію «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи)». Депутатську фракцію Блоку Кличка у Київській міській раді також було перейменовано на фракцію партії «УДАР Віталія Кличка». У жовтні 2010 року партія гідно пройшла випробування місцевими виборами. За високі досягнення в спорті та активну громадську діяльність Віталію Кличку присвоєно звання Героя України із врученням ордена Держави, нагороджено орденами «За заслуги» І, ІІІ ступенів, «За мужність» І ступеня. У червні 2010 р. Кличко отримав орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччиною». За активну участь у міжнародній програмі ЮНЕСКО «Освіта для дітей з бідних країн» Віталій Кличко отримав спеціальну нагороду «Герой для дітей». Лауреат премії Світової академії спорту «Лауреус» у номінації «Повернення року» (червень 2009 року). Державний діяч 5 рангу, радник Президента України (2006 — 2008 роки). Віталій Кличко одружений. Виховує трьох дітей — Єгора, Єлизавету та Максима, яких називає своїм найбільшим досягненням у житті. Життєве кредо: «Головне — воля до перемоги».

Після Євромайдану

Напередодні позачергових виборів президента України В. Кличко розглядався як один із фаворитів виборів, однак вирішив не брати участі у президентських виборах, мотивуючи доцільністю висунення єдиного кандидата від демократичних сил, і припустивши, що найвищу підтримку серед таких кандидатів має Петро Порошенко.

25 травня 2014 року був обраний мером Києва, набравши 56,7% голосів виборців. 5 червня 2014 року Верховна Рада України достроково припинила повноваження народного депутата В.Кличка у зв'язку з обранням його Київським міським головою.

Додати новий коментар

Вхід через Google