Мати вбитого у Слов'янську заступника командира спецпідрозділу "Альфа" закликала російського президента Володимира Путіна зупинити кровопролиття на Сході України. Вона записала відеозвернення до глави РФ і звернулася до нього як росіянка до росіянина. Її син - 44-річний полковник - теж був росіянином, але захищав Україну. 5-го травня наші бійці потрапили у засідку терористів. В Олександра Анищенка поцілили з гранатомета, коли він витягав пораненого бійця.
"Я - росіянка, я - мама загиблого полковника, командира спецпідрозділу Олександра Анищенка, він - теж росіянин. І який же треба цинізм мати, як розуміти вашу політику, Володимире Володимировичу, коли ви говорите, що нас захищаєте? Ось так ви нас захистили", - звернулась жінка до Путіна.
У її колись щасливій родині було порівну українців і росіян. Ще в 16 років Олександр зробив свідомий вибір.
"Він ходив так дні два, думав, потім приходить із сяючою посмішкою - мамо, я придумав, тато українець і Сергій - українець, а ми з тобою будемо росіяни. Він так любив життя", - розповіла мати загиблого бійця Зінаїда Анищенко.
Олександр Анищенко загинув у Слов'янську, рятуючи пораненого бійця. Хто винен у трагедії - у батьків сумніву немає, кажуть, син про це написав напередодні.
"У записній книжечці він аналізував цю ситуацію, що відбувається, і там написано: це була заздалегідь спланована спецоперація ФСБ, ГРУ Росії", - зазначила жінка.
Тому у відеозверненні мати загиблого бійця покладає усю відповідальність лише на президента Росії.
"Володимире Володимировичу, припиніть бійню, припиніть фінансувати бойовиків, адже ви точно знаєте, хто там стріляє", - говорить вона.
Батьки загиблого бійця кажуть, що їхній син був дуже принциповим. Під час подій на Майдані разом зі своїми "альфівцями" він несподівано повернувся в Суми раніше запланованого, бо відмовився стріляти у мирних людей.
"Коли почав горіти Будинок профспілок, Сашковий підрозділ теж був в числі тих, яких відправили туди проводити цю операцію. Але Саша сказав керівництву - я не бачу тут складу нашої роботи. Тут не терористи, тут прості люди, а в простих людей я стріляти не буду. І взяв своїх, дванадцять, по-моєму, там бійців було, він їх забрав і повів", - розповів батько бійця.
Після смерті підполковника його родина опинилася у скруті. Окрім тяжкої втрати над ними тяжіє ще й кредит, який Олександр брав на квартиру - хвора вдова, донька-студентка та батьки-пенсіонери зізнаються, що сплачувати його не в змозі.
Родина сподівається, що їх, як і сім'ї інших бійців, що віддали своє життя за Україну, держава не залишить у біді.
