Принаймні частина тих, хто облюбував центр столиці, не чують Кличка, який пропонує згортати барикади.
Під пекучим майже літнім сонцем, поряд із барикадами памʼяті "Небесної сотні" у самому центрі Києва - унікальна мікрореспубліка. Тут є надувний басейн із монетами на згадку, тут перуть речі і навіть є недобудований дивобудиночок, в якому живуть цуценята. Хтось готує обід, хтось миє посуд, хтось хизується новим врожаєм городини. Чоловіки переконані, що Майдан повинен контролювати нову владу. Тому їхати додому дуже не хочуть, але до переговорів із щойно обраними лідерами готові.
Азербайджанець, що більшість життя прожив в Україні, Тариверди Алієв переконаний, що варто залишити кілька наметів, мовляв, вони б і про загиблих нагадували, і туристів приваблювали б.
На Майдані є купа скриньок для пожертв, проте гроші туди кидають все рідше. Майданівці зізнаються, що на роботу влаштуватися важко.
Кияни, котрі підтримували революцію не лише морально, а й матеріально, визнають, що Майдан - місце історичне, але вигляд має непрезентабельний.
Євромайдан розпочався півроку тому із акції протесту кількох сотень людей, котрі зібралися в центрі, щоб висловити свою незгоду щодо відмови від євроінтеграції. За цей час Майдан незалежності змінився до невпізнаваності. Нині немає єдиної думки, що робити з наметами, барикадами, а головне людьми, що тут оселилися.
- 1 перегляд
