Сьогоднішні безлади під Верховною Радою зайвий раз нагадали про те, що славнозвісні «тітушки» не втекли з країні разом з Януковичем і залишаються інструментом зовнішнього впливу на українську політику
Сьогоднішнє засідання Верховної Ради, яке мало бути останнім для депутатів цієї каденції, відбувалося під акомпанемент вуличних безладів, апофеозом яких стала не надто наполеглива спроба штурму будівлі законодавчого органу.
В той час, коли народні обранці голосували за антикорупційні закони та намагалися нашкребти голоси для визнання воїнів УПА воюючою стороною в Другий світовій війні, під парламентом агресивні молодики з символікою «Свободи» та «Правого сектору» влаштовували бійки з правоохоронцями, підривали петарди та вибухпакети і навіть били вікна Ради з рогаток.
Сьогоднішні безлади під Верховною Радою зайвий раз нагадали про те, що славнозвісні «тітушки» не втекли з країні разом з Януковичем і залишаються інструментом зовнішнього впливу на українську політику
Сьогоднішнє засідання Верховної Ради, яке мало бути останнім для депутатів цієї каденції, відбувалося під акомпанемент вуличних безладів, апофеозом яких стала не надто наполеглива спроба штурму будівлі законодавчого органу.
В той час, коли народні обранці голосували за антикорупційні закони та намагалися нашкребти голоси для визнання воїнів УПА воюючою стороною в Другий світовій війні, під парламентом агресивні молодики з символікою «Свободи» та «Правого сектору» влаштовували бійки з правоохоронцями, підривали петарди та вибухпакети і навіть били вікна Ради з рогаток.
Після закриття пленарного засідання безлади припинилися. На щастя обійшлося без серйозних травм. Але причина такої буйності мітингувальників, вочевидь, лежить не в діяльності парламентарів, які дисципліновано проголосували за всі антикорупційні законопроекти і навіть шість разів намагалися виправити історичну справедливість стосовно УПА, але забракло голосів, що, власне, і не дивно, враховуючи, як і за якої влади обиралися нинішні парламентарі. Тим більше воювати з Радою, яка проводить останнє засідання перед достроковими виборами, як мінімум безглуздо.
Причина сьогоднішніх безладів лежить в тій само площині, що і вчорашньої акції строковиків Нацгвардії під Адміністрацією президента. Здається мало в кого є сумніви, що дестабілізація ситуації в Україні, в першу чергу вигідна Кремлю, і всі ці провокативні протестні акції організовані аж ніяк не без руки ФСБ чи інших російських спецслужб.
В останні дні стало очевидно, що Кремль остаточно схиляється до сценарію замороження військового конфлікту на Донбасі. Таким чином Путін призупинив руйнування України ззовні прямою військовою агресією, та повернувся до старих прийомів руйнації України зсередини силами п’ятої колони, більша частина якої прекрасно себе почуває і донині.
Не потрібно забувати, що за часів Януковича в Україні діяла розгалужена та добре організована мережа так званих «тітушок», головним завданням яких і було вчинення бійок та провокацій під час масових акцій. Попри те, що схеми роботи «тітушок» були розкриті, більшість їхніх організаторів ніяк не були покарані і досі можуть використовуватися в якості провокаторів, завдання яких підбурити молодь на протиправні дії.
Варто зазначити, що одразу після подій під Радою і «Свобода» і «Правий сектор» від участі своїх активістів в безладах відхрестилися, натомість з’явилася інформація, що серед учасників заворушень бачили «провокаторів Дмитра Корчинського», який останній раз засвітився під час бійки протистояння під Адміністрацією Януковича 1 грудня 2013 року. Більшість майданівців тоді відверто заявляли, що Корчинський провокатор. Також нагадаємо, що зараз дружина Корчинського Оксана балотується в Раду за списками Олега Ляшка, якого небезпідставно звинувачують у співпраці з колишнім головою Адміністрації Януковича Сергієм Льовочкіним.
Самі ж учасники безладів, з якими вдалося поспілкуватися журналістам "Еспресо.TV", заявляли, що не є активістами жодної політичної сили, ніхто їх не організовував і не направляв, а вони нібито «приїхали до Києва з власної ініціативи». Але повірити, що сьогоднішні безлади, до яких, власне, не було серйозних підстав, є результатом стихійного гніву народних мас, вкрай важко.
Отже, можемо констатувати, що інспіровані Кремлем «акції протесту» в Україні тривають, і, певно, посилюватимуться, як мінімум, до виборів. В цій ситуації українці мають не забувати, кому зараз вигідно розхитувати ситуацію в державі, і банально не вестися на провокації, а правоохоронним органам варто працювати на упередження, мінімізуючи руйнівний вплив провокаторів.
