Про Голосіївський район столиці можна багато чого розповісти: єврейське село, місце казні терориста, прекрасний Голосіївський парк та багато іншого. Сьогодні розповімо цікаві відомості і факти з історії Голосіївського району Києва. Далі на kyiv-city.
Останній притулок терориста
До Голосіївського району відносяться близько 20 історичних місцевостей. Містична Лиса гора також знаходиться тут.
Згідно легенди, гора “полисіла” через часті попадання туди блискавок. Раніше вірили в те, що саме блискавки являються карою для нечестивих місць від бога. Тому Лису гору ніхто не любив.
Мабуть, саме через це на цій горі в 1911 році стратили одного з найбільш відомих українських терористів - Дмитро Богров. Він був вбивцею прем'єр-міністра Петра Столипіна.
Зараз ця історична місцевість цікава для зборів неоязичників, толкіністів та інших молодіжних субкультур.
В 9-12 столітті язичники на Лисій горі проводили свої обряди. Були тут зроблені перші підземні ходи. Народ мав свою думку на рахунок Лисої гори і часто ділили її на 3 частини. Першу називають Русалчин Яр. Назва така через озеро, що тут розташовується. Згідно повір’я в ньому мешкають русалки. Відьминим Яром називають другу частину. А третьою і найбільшою являється Мертвецький гай. Тут знаходили поховання людей з минулих століть.
19 століття змінило гору. Адже у другій половині 19 століття влада викупила землі у церкви. Вони мали бути використані у військових цілях. Мешканці були проти, але військові все-таки домоглися будівництва форту. Пізніше він був названий Лисогірський.
Весь план печерської фортеці, в яку входив і Лисогірський форт, тримався у страшенному секреті. Тим, хто видав би таємницю, загрожувала Сибір або й розстріл.
З 1897 року перетворили фортецю у військові склади і гарнізонну в'язницю.
В 20 столітті на горі страчували “державних злочинців”.
А от з 1982 року Лиса гора стала “природним парком”. Серед усіх лісопаркових зон Києва ліс Лисої гори найбільш пустинний.
Темні вулиці червоних ліхтарів
На вулиці Велика Ямська і Мала Ямська в 50-х роках 19 століття направили всіх дівчат легкої поведінки з Андріївського узвозу.
В книзі Олександра Купріна “Яма” детально розповідається про таке київське життя. Коли повість опублікували, вона була для того часу надзвичайно шокуюче детальною. Видавника книги навіть затримали за “розповсюдження порнографії”.
Чорний квадрат
Не всі знають, але Казимир Малевич народився в 1879 році в Києві. Це була вулиця Бульйонська. Майбутній художник жив з батьками в 15 домі. До цього часу будівля не збереглася. Проте вулиця зараз носить ім'я свого колишнього жителя.
Єврейське питання
Багато передмість приєдналися до Києва ще до революції. Але це не стосується Деміївки. Це було окреме село, в якому жило дуже багато євреїв. Цей район був багатий, багатонаселений і промислово розвинутий.
Деміївка складалася десь на третину з євреїв. І включивши це село до в склад Києва, означало зробити все її населення киянами. На це довго не могли піти. Зробив це в 1918 році Павло Скоропадський.
Немає синагоги
Та ж сама Деміївка мала дві синагоги. Вони будувались за гроші Іцко-Янкеля Баришпільського. Стояли вони поруч.
Більшу будівлю, яка була побудована в 1878 році, чекала не завидна участь. З 1905 року по 1920 тут постійно відбувались погроми. Будівля була збережена, але більше не була синагогою.
А Малу синагогу в 1930 році зруйнували.
Кришталева історія
В Голосіївському районі, а точніше на Деміївці, знаходиться найстаріший скляних заводів.
Цікаво, що починалось все з невеликого підприємства, що займалося з 1882 року виробництвом бутилок для сельтерської води. Там працювало всього 16 людей.
А з 1951 року завод почав працювати з кришталем. Всесвітня виставка в Брюсселі в 1958 році дала заводу третю премію.
Одна з версій походження слова “Деміївка”, це саме розташування тут цього заводу. Оскільки з труб постійно йде дим. Тому й пішла така назва.
Дороге задоволення
1913 рік запам'ятався Голосіївському району Києва великою і масштабною Всеросійською торгово-промисловою виставкою. Є інформація, що відомий архітектор Владислав Городецький також приймав участь у спорудженні павільйонів.
Виставку відвідали близько 1 мільйона людей. Вона мала для міста величезне значення. Проте організація її “влетіла в копієчку” 300 тисяч царських рублів.
Зелений гігант
Голосіївський район перш за все знають за великий експоцентр ВДНГ. Він п'ятий по величині в світі. Його площа займає 286,3 гектарів.
Микита Хрущов був ідейним натхненником. З політичної точки зору ВДНХ запам'ятали тим, що один раз тут побувала Маргарет Тетчер.
“Ходжу, броджу по городу. Великому, великому…”
Максим Рильський присвятив один з найкращих українських поетичних збірників під назвою “Голосіївська осінь”. Поет проживав недалеко від парку. Зараз цю вулицю назвали на його честь.
А от сини Рильського - Георгій і Богдан в 1968 році організували перший фестиваль “Голосіївська осінь”. Його ціллю була популяризація української поезії.
Національний природний парк “Голосіївський” був створений в 2007 році. До цього його територія відносилась до Голосіївського лісу. А потім парк назвали на честь поета Максима Рильського.
На сьогодні у парку є атракціони, дитячі майданчики, ресторани та кафе. Біля центрального входу до парку поставили пам'ятник Максиму Рильському. Багато родин тут проводять свій час, насолоджуючись прекрасними краєвидами і повітрям.
Смерть усіх зрівнює
Владислав Городецький також має відношення і до Байкового кладовища. Декілька склепів, побудованих для багатих киян, були спроектовані саме ним.
Проте спочатку Байкове кладовище мало стати останнім притулком для католиків і лютеран. Пізніше було дозволено хоронити і православних. Через це ворота кладовища одночасно стилізовані під костел, кирху і церкву.
Як бачите, кожен район Києва має свою неповторну історію і цікаві історичні факти.
- 1047 переглядів
