Століттями люди боролись з темрявою за допомогою вогню. Світло створювали за допомогою різних джерел: багаття, факелів, свічок, масляних ламп. Керосинові і газові світильники з'явилися в середині 19 століття. Електрику в Київ приніс Олександр Бородін. Він започаткував епоху електрики в столиці. Олександр Бородін за рік до цього був призначений керівником Києво-Брестської залізної дороги. Далі на kyiv-city.
Бородін вважав, що на ефективність роботи впливають умови, в яких працюють робітники, а також механізація всього процесу. Олександр почав реконструкцію майстерень і почав обновляти станочний парк. Шукаючи новинки техніки, Бородін потрапив на Всесвітню виставку в Парижі 1878 року.
Того року відвідувачі виставки могли побачити телефон Олександра Белла, моноплан з алюмінію дю Тампля. Також були представлені мегафон і фонограф Томаса Едісона. Проте Бородіну сподобались інші новинки. Це були електричні генератори бельгійця Зеноба Грамма. Також зацікавили електричні вугільні дугові лампи. Вони були створені російським інженером Павлом Яблочковим. Саме тому на честь винахідника й назвали свічками Яблочкова.
Перші вогні
Бородін купив 4 генератори Гамма і запас електричних ламп. З ними і приїхав до Києва. Таку новинку техніки було вирішено встановити в токарному цеху залізничних майстерень. Саме тут була важлива точність і висока технологічність. Новинка стала справжньою подією у місті. На чудо приходили подивитись майже всі професори університету Святого Володимира.
Свічки Яблочкова були в скляних колбах. Вони мали вигляд вугільних стрижнів і розміщувались в шахматному порядку. Кожна лампа працювала від окремої електромагнітної машини Грамма. Повертаючи рубильник, електричний ток йшов прямо до ламп. Проблема була тільки в тому, що що після відключення току свічку Яблочкова другий раз вже було неможливо запалити. Вугільні стрижні згорали за 2-3 години. Лампи приходилось змінювати.
Весь Київ вже через кілька днів говорив про новинки. Проте все сприймалось як дуже дороге і важке в користуванні.
В 1879 році були проведені демонстрації “русского света”. Після цього освітлення було встановлене в Майстернях Дніпровського пароходства.
В Москві і Петербурзі в 1880-х роках починають будувати перші електростанції. Проте Київ не спішив. Тут вважали, що електрика - символ фінансового благополуччя. Тому в особняках багатіїв, вельмож створювали “домові” електроустановки.
Концесія газу
Була справжня причина того, що Київ відставав від електрифікації. Київська міська управа ще в 1870 році підписала черговий договір на облаштування газового освітлення. Термін дії договору - 50 років.
Тоді такі системи були основними не тільки в Києві, а й Європі і США.
Електрична концесія
Швидкий розвиток в галузі енергетики призводить до того, що газове освітлення стає застарілим. Тому в травні 1890 року Київська міська управа підписує ще один договір про налаштування електричного освітлення в Києві. Термін договору складав 12 років.
Проте вартість електроенергії була ще занадто великою. Тому була по суті доступна тільки заможним киянам.
З часом міська управа уклала ще один договір з Російським електричним товариством “Уніон”. Його поглинула німецька фірма “Загальна компанія електрики”. З кожним роком кількість користувачів все збільшується і збільшується.
Поступово газові ліхтарі на вулицях Києва почали заміняти на електричні. Проте в 1907 році на околицях міста й досі запалювали близько 2500 ліхтарів на керосині.
Коли з'явилися електричні станції?
Компанія “Савицький і Страус” побудували 3 міські електростанції. Пізніше 2 з них ліквідували. Тому весь Київ обслуговувала одна єдина Центральна міська електрична станція. Вона була розташована на Андріївській вулиці.
А от в 1912 році Київська міська управа вирішила викупити всі енергетичні підприємства і трамвайний парк. Власники не хотіли продавати свої об'єкти. Поступово переговори перетворились в судові засідання.
Після цього енергосистема Києва постійно стикалась з різноманітними проблемами. Це і маленькі запаси вугілля, повінь 1917 року. Електростанція була затоплена. Затоплення відбулось через прорив грунтових вод через фундаментні плити. За одну ніч енергосистема Києва не тільки втратила майже всю свою потужність, а й у розвитку повернулась на 20 років назад. Вулиці почали знову освітлюватись газом.
- 611 переглядів
