В Києві почали будувати водопровід ще в 1871 році. Які ж були тарифи на воду і її якість? Давайте дізнаємось детальніше разом з kyiv-city.com.
Святі отці і джерельна вода
Водопостачання в Києві почалось завдяки католицькій церкві. В 1233 році Яцек Одровондж, що був місіонером католицької віри, створив домініканський монастир. Цікаво, що в 17 столітті красивий католицький костел був побудований на Подолі. Також був створений конвент (монастир). Архітектори вирішили, що там повинен бути власний водопровід. Тому джерельну воду по суті транспортували напряму з київських гір до монастиря.
Трохи пізніше у 1636 році Братський монастир мав щось схоже по конструкції.
Арсенал
Водопровід спочатку почав працювати у воєнних цілях. А кияни тим часом сплачували за бочку води - 40-75 копійок.
Арсенал у Старій Печерській фортеці був добудований у 1803 році. В ньому був і склад зброї, і виробництво знарядь для артилерії і гарматних ядер.
Оскільки верстати могли працювати лише на пару, то вода була дуже необхідна для виробництва.
Спочатку створили 5 криниць, що мали глибину 12 метрів. Це всього було 11 кубометрів води в годину. Для виготовлення зброї потрібно було не менше 24 кубів води.
І коли зрозуміли, що без води не обійтись, то в 1855 році все-таки вирішили побудувати водопровід.
Він виглядав як парова машина, що запускала 4 насоси. Вони розташовувались на березі Дніпра.
Труби водогону були в довжину 1350 метрів. Водопровід давав 58 кубометрів води на 12 годин.
Також цей водогін використовували і в Києво-Печерській Лаврі. Монахи сплачували абонентську плату за користування.
Вода=статус
120 тисяч мешканців налічувалось в Києві в 1870 році. Воду хотіли мати всі. Тому вважалось, якщо в тебе є вода, то ти дуже заможний і маєш певний соціальний статус. По воді розуміли, який у вас дохід.
Річка Брусилівка давала воду для заможних киян. Жителі середнього достатку купували воду з Дніпра в бочках по 75 копійок. Всі, хто не міг собі дозволити, користувались водою з криниць.
Київ на той час не мав каналізації. Її почали будувати тільки в 1894 році.
Вода для киян
В 1870 році вперше заговорили про створення водопроводу для киян. Дивились проекти інженерів з різних країн, таких як Австрія чи США. Проте врешті-решт виграв російський інженер Амандо Струве.
Чому він? Тому що запропонував вигідні умови. На 50 років водопроводом володів інженер, а потім він ставав власністю міста. Заключивши цей договір, Струве став монополістом. Тільки він міг будувати водопровід і ні від кого не залежав. Також він займався газовим освітленням вулиць.
24 кілометри вже були побудовані за перший рік. Це були 2 насосні станції і 3 водонапірні вежі.
Розподільчі крани постачали воду до киян. Проте варто зазначити, що в перші роки водопроводом користувались лише 30% містян.
Тарифи і якість
Влада міста зробила диференційні тарифи. Більшість платила 22,5 копійки за 100 відер. Бочки мали теж різні ціни, які коливались від 1 рубля до 5 рублів.
Ще одна цікава річ, що тим киянам, які отримували воду адресно, було суворо заборонено перепродавати воду. Погрожували подавати в суд.
І якщо тарифи ще можна зрозуміти і вони на той час були досить середні, то якість води була просто катастрофічною. Фільтри не справлялись і в воді можна було навіть зустріти п'явок. Тому для здоров'я така вода була не дуже безпечною.
Проте побудова водопроводу - це звісно ж позитивний вплив на життя в місті. Це і комфорт, і інфраструктура. Крім цього в Києві з'явились 2 перші фонтани. Один був розташований на нинішній Європейській площі, а інший - на сучасному Майдані Незалежності.
- 16 переглядів
