Метрополітен Києва - це найпопулярніший транспорт столиці. Він без пробок, аварій і в будь-яку погоду доставить своїх пасажирів в потрібне їм місце. Деякі факти столичної підземки відомі всім, наприклад, що станція «Золоті Ворота» одна з найкрасивіших, а «Арсенальна» найглибша в світі з глибиною 105,5 метра, пише kyiv-city.com. Нижче ми розповімо Вам про може менш популярні факти, але не менш цікаві.
Ескалатори
У київському метро налічується 122 ескалатора за всіма трьома лініями. Всі вони різні, на різну висоту і, отже, з різною кількістю ступенів. Найбільшу кількість останніх має ескалатор на центральній станції столиці «Хрещатик», їх тут 743. Тут же і найдовші поручні, довжина яких становить 293 метра. А якщо скласти всі поручні столичного метрополітену в одну лінію, то її довжина складе близько 40 кілометрів.
Оплата проїзду
У 1960 році, коли стартувала робота підземки, прохід здійснювався в допомогою паперових квитків. Спочатку ціна його була 50 копійок, а трохи пізніше, після деномінації склала 5 копійок. І тільки через деякий час поставили турнікети для входу, які брали монету в 5 копійок.
У 1992 році випустили новий вид пропуску в метро-жетони. В цей час люди стали купувати велику кількість жетонів «на майбутнє», чим викликали їх дефіцит.
На сьогоднішній день від жетонів практично відійшли. Їх замінили пластикові карти, спосіб оплати PayPass за допомогою смартфона і паперові одноразові проїзні квитки з QR-кодом.
Голос метро
Ходять чутки, що в 60-х роках минулого століття назви станцій метрополітену оголошували українською мовою, але офіційних даних з цього приводу немає.
У 1980-х роках метрополітен був виключно російською мовою, коли вже в 1987 прибуття поїзда на станцію оголошували українською, а відправлення залишалося російською.
Озвучили українською мовою київське метро тільки в 1990 році, а в травні 2012 метро «заговорило» ще й англійською. Найпопулярнішою світі мовою дублюють центральні станції підземки.
Довгі 20 років з дня в день пасажири київського метрополітену чули голос директора Київського академічного театру ляльок - Миколи Петренка. Диктор помер в 2016, але його голос в метро залишився.
Кілька років тому проводився експеримент і «голос» метрополітену став жіночим, але киянам це нововведення припало до душі.
Потяги і станції
Коли тільки метрополітен у Києві було запущено, поїзд складався з трьох вагонів. Популярність цього виду транспорту росла і з'явилася необхідність у збільшенні кількості місць і був доданий ще один вагон, їх кількість стала чотири.
В наші дні поїзди складаються з п'яти вагонів, більше просто не поміщається на платформі. Рухається поїзд під землею стандартно зі швидкістю близько 60 кілометрів на годину, а максимальна його швидкість становить 80 кілометрів на годину.
Є в київському метро і так звані станції «примари» - «Теличка» і «Львівська Брама».
Перша розташована по зеленій лінії між станціями «Видубичі» і «Славутич». Її будівництво почалося в рік становлення незалежної України -1991, і лише через 1 рік було заморожено, так як міська влада прийняла рішення про її непотрібність. До речі назва станції така неспроста - раніше на її місці знаходилося пасовище.
Її колега по нещастю станція метрополітену «Львівська Брама» так само почала своє будівництво в 1991, але замороженою стала через 6 років, в 1997. Станція практично готова, але близько 15 років не приймають рішення з приводу її реконструкції. У 2013 році станція стала локацією для проведення показу мод відомого українського дизайнера.
Ще одна зовсім маловідома станція «Герцена». Її будівництво було завершено на початкових етапах, і полягає всього лише в вентиляційній шахті і парі перегонів в тунелі. Місцезнаходження цієї станції між «Дорогожичами» і «Лук'янівській». І знову причина зупинки будівництва - неактуальність.
Ще одним фактом київського метро є той, що всі, хто працює машиністи - чоловіки. Прийнято вважати, що чоловіки в цій роботі більш уважні і мають велику швидкість реакції.
Безпека
Багатьох пасажирів завжди цікавило питання - чому ж в метро немає урн і туалетів. Відповідь досить очевидна - це вимушений захід, який є заходом безпеки від терактів і пожеж. Сміття, для якого призначена урна, може швидко і легко спалахнути, чим створить більші проблеми, ніж просто неможливість почистити сумки від непотрібних речей. Також міжнародна практика показує, що в урнах можна легко заховати вибухонебезпечні речовини. Що б прибрати обидва ці чинники в київському метро просто відсутні урни. Громадські вбиральні не існують в метрополітені з тих же причин.
Мало хто знає, але глибина столичного метрополітену дозволяє площам станцій бути ще і бомбосховищами при ядерному бомбардуванню. Так як будували гілки цього підземного транспорту до 60х років минулого століття, це був час Холодної війни і ймовірність реальної ядерного бомбардування було в діяльності. Станції побудували таким чином, що на кожній з них є фільтр-вентиляційні установки для чистого повітря і безпроблемного дихання, а також гермозатвори.
Рекорди
Звичайно ж хочеться сказати про найглибшу станцію світу - «Арсенальну». Вона була відкрита однією з перших в 1960 році і її назву сформовано внаслідок довколишнього київського заводу «Арсенал». Станція не має велику і простору вхідну зону, а щоб спуститися до поїзда на глибину 105 з половиною метрів потрібно проїхати на 2х ескалаторах.
Найкрасивішою станцією в Європі названа станція метро «золоті ворота». У 2012 журнал Daily Telegraph заніс її в список найкрасивіших станцій європейського метрополітену як одну з 22.
А французький The Guardian через 2 роки так само визнав українську станцію однією з 20 найбільш цікавих. І правда, вестибюль виконаний за допомогою мозаїки і відображає кілька важливих історичних моментів нашої держави: всі київські князі, засновники української столиці - Кий, Щек і Хорив, важливі храми. А в 1989 тут з'явився напис «Слава Україні».
- 496 переглядів
