В словосполученні “історія медицини” присутнє слово “історія”. А, як відомо, історія – надзвичайно заплутана штука. Певне, не менш різногранною, ніж, власне, сама медицина, є її історія. Скільки існує на Землі людина, стільки вона намагається відвернути невідворотнє – смерть. І кожного разу, коли людині більш-менш вдається, вона рухає медицинський “каток” сторінками історії. Звісно, іноді, ці сторінки були хибними: ще століття тому героїнові льодяники для горла, опієві таблетки та засоби для похудіння з амфетаміном були повсякденною справою. Але всім властиво помилятись, чи не так? Саме для того аби нагадати людям який тернистий шлях пройшла медицина, і хто зробив її такою, якою вона є в наші дні, було створено Музей медицини, який указом Президента України від 15 лютого 1999-го року отримав статус Національного.
Предок музею – найпопулярніший у Європі анатомічний театр
Музей знаходиться на вулиці Богдана Хмельницького 37, тому не дивно, що будівля історичного музею – вже пам’ятка історії – архітектури. Будинок було зведено у 1853-му році відомим архітектором О. Беретті, а саме приміщення слугувало студентам Університету Св. Володимира, тут знаходився його анатомічний театр. Тут училися медики, складали іспити. Вчився тут і Булгаков, проте з першого разу пройти бар’єр екзаменів йому не вдалось. Незважаючи на це, анатомічний театр знайшов місце у його романі “Біла гвардія”: письменник розташував тут морг(він і досі присутній в підвалі музею), де Микола Турбін розшукував тіло полковника Най-Турса. Проте, прославився анатомічний театр не лише цим: колекції таких професорів, як Олександр Вальтер(який був першими директором театру) та Володимир Бец, зробили його відомим на всю Європу. А наукові дослідження та праці професорів, здійсненні у стінах театру, принесли славу не лише їм, анатомічному театру та Університету Святого Володимира, а й вітчизняній науці загалом.
Не дивно, що саме ця будівля прихистила у себе музей, який заснував у 1978-му році О. А. Грандо(1919–2004), Доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки України, лауреат Державной премії УРСР. На чолі групи однодумців, він збирав різноманітні експонати та матеріали понад 10 років, і коли у 1983-му році музей відкрили, це спричинило справжній фурор. Професору запропонували посаду члена-кореспондента Академії медичних наук СРСР, і навіть квартиру в Москві, за умову, що там він створить щось подібне. Під це збирались виділити Шереметьєвський палац, проте Олександр Грандо, будучи затятим киянином, пропозицію відхилив. В наш час музей очолює доктор медичних наук, заслужений лікар України, доцент В.П. Шипулін.
Музей в наші дні
В наш час музей є одним із найбільших не лише в Україні, а й у Європі. Тут представлено розвиток медицини на теренах нашої країни починаючи зі стародавніх часів, і аж до наших днів. Присутні тут й новітні технології, такі як аудіовізуальні засоби, безліч діорам, та фотополімерні фігури різноманітних хірургів, аптекарів та просто звичайних людей. Все це покликане навіяти вам той історичний “вайб”, продемонструвати умови в яких розвивалася медицини і якою вона дійшла до наших днів, її своєрідну атмосферу. І закладу це вдається “на ура”, адже основна його мета – побороти ту ефемерність, яка притаманна кожному, незрозумілому нам, явищу.
- 19 переглядів
