Українське весілля здавна відзначалося урочистістю та вважалось одним з найкращих свят. А яке ж весілля без фотографів та відеооператорів (https://girko.net/ru/kyiv/foto/), які зафіксують ваше найтрепетніше свято назавжди, музикантів, які звеселять серце кожного, і тамади, яка розважить навіть найсумніших!
Традицї українського весілля, які складалися віками, нині зазнали змін. Проте нині епоха повернення до автентичності, старовини та обрядовості.
Нинішнє весілля – це гуляння до ранку, трапеза й запальні танці. Проте за цим ховається чимало традицій і звичаїв, переданих із покоління в покоління. Крім стандартного обсипання молодих цукерками, зерном та монетами, першого поцілунку молодих, обміну обручками, кидання букету тощо, варто згадати ще деякі.
Викуп сорочки. За традиціями наречена повинна купити своєму коханому весільну сорочку. А для того щоб він зміг її одягти, дружби повинні купити її в дружок. Ця традиція проводиться за кілька днів до церемонії.
Щось нове, чуже, ношене. У день весілля наречена повинна одягти щось нове, чуже та ношене.
Від пристріту. На подолі плаття потрібно зробити кілька стібків синіми нитками – від поганого ока.
Не виливайте щастя. Весільні туфлі необхідно мати із закритим і носком, і п’яткою, щоб, як то кажуть, щастя з хати не спливло.
Весільні клятви. Це зворушливі слова, проговорені молодятами одне одному. Їх можна виконувати на загал, а можна – наодинці, для романтичного й трепетного ефекту.
Flower-girls – це образи янголяток, які втілюють у маленьких дівчатках. Вони розкидають пелюстки троянд перед нареченою, яка прямує під вінець.
Дерево побажань – це картина, на якій гості прикріплюють свої побажання молодятам.
Хто перший заміж? Наречена повинна написати на весільній туфельці імена незаміжніх родичів та подруг. А ввечері ввечері дивляться, чиї імена стерлися, ті першими вийдуть заміж.
Танець нареченої з батьком є давньою традицією, але хвилюючою та сентиментальною.
Саджання дерева ще здавна символізувало початок. Початок нового сімейного життя, щастя, творення нового. Адже як приємно прийти через декілька років до дерева і побачити, що воно розрослося та приносить плоди.
Передача сімейного вогнища символізує передачу батьківського щастя, тепла, удачі новій сім’ї.
З часом традиції святкування весіль змінюється. Нині влаштовують сучасні весілля з музикантами, тамадою…
Проте недаремно наші пращури вважали, що дотримуватися традицій минулого – це берегти коди наших предків.
- 2 перегляди
