За нинішньої ситуації з коронавірусом часто згадують епідемію “іспанки”, яка була на початку 20 століття. Схожість між цими хворобами є. Далі на kyiv-city.
По-перше, обидва захворювання - це різновиди грипу. По-друге, і “іспанка”, і коронавірус нагнали паніки по всьому світу. Проте поки є одна разюча відмінність - на “іспанку” захворів кожен 5-й житель світу. Тому суспільство дуже не хоче повторення тих масштабів 100-літньої давності.
Чому “іспанка”?
“Іспанський грип” отримав таку назву не через те, що там почався. Лише іспанські газети не стали мовчати про початок епідемії. Іспанія не брала участі у Першій світовій війні, тому й газети були не заангажовані.
Насправді перший випадок захворювання зафіксували тоді в США ще в березні 1918 року. Проте тільки газети Іспанії підняли справжній шум на весь світ.
Вже в травні того ж року всі газети були з кривавими заголовками. Лише в Іспанії хвороба вразила близько 40% жителів. На той час це було десь 8 мільйонів людей.
Точно так і не встановили, чому почалась ця хвороба. Проте всі вчені зійшлись на тому, що саме Перша світова війна стала причиною. Там процвітав голод і антисанітарія.
Саме кінець війни вважають приніс це захворювання у всі домівки світу. Солдати почали повертатись додому і приносили з собою хворобу.
Київський вокзал
До Києва “іспанка” дісталась досить пізно - лише восени 1918 року. Звісно ж одним з епіцентрів став Київський вокзал. Це головна транспортна артерія. Крім мешканців, були ще біженці після війни. Відповідно до статистики в Києві було близько 700 тисяч захворівших.
На київському вокзалі було просто море народу. Санітарні умови не дотримувались. Проте влада зробила декілька важливих і дієвих заходів.
Боротьба міста
Варто відзначити, що “іспанка” не була першою епідемією для Києва. До цього був тиф. Він час від часу з'являвся знову з новими спалахами. можливо, завдяки досвіду боротьби з тифом Києву і вдалось більш-менш легко справитись з новою епідемією. Влада і медпрацівники мали вже чималий досвід. До того ж і серед жителів не було паніки, бо вони вже звикли до всього.
Щоб більш краще боротись з епідемією, київський вокзал став імпровізованим лазаретом. Два вагони перетворили в пункти медичної допомоги.
По суті Київ був закритий на в'їзд. А от біженців почали переправляти в інші міста. Не ясно чи боялись заразитись від них, чи боялись, що захворіє ще більше людей. Проте саме це дало свій ефект.
Місто стало чистим. Влада дала розпорядження максимально підтримувати чистоту. Була проведене масштабне прибирання, навіть, сміттєвих контейнерів.
Медична система того часу також відреагувала швидко. Облаштували біля кожної лікарні специфічні бараки. Одні були для хворих, інші - для потенційно заражених мешканців.
Як такого лікування не було. Препарати того часу не справлялись з подібною хворобою. Експериментатори пробували і ванни з льоду, і навіть, кокаїн. Проте ніщо не допомагало. Тому головною стратегією була ізоляція хворих.
Результати епідемії в Києві
Досі не ясно, чому хвороба відступила. Епідемія тривала по всьому світу цілий рік. Потім стихла і взагалі зникла.
Ніхто не навчився лікувати хворобу, проте почали вакцинувати. Проте ніхто не знає й досі, хто був її автором і як вона називалась.
В порівнянні з іншими містами Київ постраждав не так сильно. В Києві померло 2% жителів (близько 10000 осіб). Для порівняння в інших європейських столицях смертність досягала 25% від всіх жителів.
- 79 переглядів