Коли ми згадуємо столичні спальні райони: Троєщину, Лісовий масив, чи наприклад, Позняки, одразу в пам’яті з’являється типовий представник цих місцин, вдягнутий у спортивний костюм з барсеткою в руках. Чого так стали одягатися не тільки у віддалених районах Києва, а й у маленьких містечках - читайте на kyiv-city.com
Стереотипом №1 вважають кепку з пласким витягнутим козирком.
Тут її називають “кепка-фраєрка”, або “хуліганка. Вона є невід’ємним атрибутом більшості хуліганів.
Історики моди стверджують, що вона з’явилася у гардеробі українців ще після Першої світової війни. Хоча цей головний убір вказував на статус робітника чи ремісничого, проте її носили дрібні кишенькові крадії та інші злодії. Цікаво, що кепка походить з Італії та має офіційну назву “коппола”. Там її традиційно носять водії.
Іншою одежиною, яка вважається стереотипною для спальних районів - спортивний костюм. Дійсно, дуже дивно, чому наприкінці 90-х українці масово носили штани з трьома смужкамита “олімпійки”.
На це є дуже логічне та економічно обґрунтоване пояснення. Варто згадати, як була влаштована економіка СРСР. Легка промисловість відносилася до категорії “Б”, тобто тієї, яка не вважалася дуже важливою для країни. У період підготовки до олімпіади 1980 року, було вирішено замовити лінійку спортивних костюмів для учасників спортивних змагань.
Копії цих костюмів пішли “в народ”. Фабрики почали випускати костюми, які в умовах бідності скупляли майже всі.
“Сидіти на кортах”. Багато хто замислювався про те, чого чоловіки сидять у позі примата. Якщо вірити біологам, це одна з найбільш зручних поз для родини мавп.
Проте, є ще й історичне обґрунтування, яке пов’язано з масовим ув’язненням українців наприкінці 20-х, початку 30-х років. Людей етапували в товарних вагонах, а тому місця для сидіння було небагато.
- 16 переглядів